надійність конструкції

en\ \ structural steel

en\ \ structural alloy

(qlty)

n ком., марк. якість; сорт; ґатунок; риса; властивість; a якісний

істотні ознаки товару чи послуги, які задовольняють вимоги встановленого стандарту

═════════■═════════

A-1 quality найвища якість • якість першого ґатунку • першокласна якість; A-3 quality вища якість; absolute quality абсолютна якість; acceptable quality прийнятна якість; adequate quality якість, яка відповідає вимогам • доброякісність; agreed quality узгоджена якість; appealing quality приваблива риса • приваблива властивість; art quality художня якість; asset quality якість активів; attributed quality якісні властивості; audience quality якісна характеристика аудиторії; average quality середня якість; bad quality погана якість; benefit-giving qualityies споживчі властивості; best quality найкраща якість; bottom quality найгірша якість • дуже низька якість; brand quality якість марочного товару; broadcast quality трансляційна якість • відповідна якість для трансляції; business quality ділова якість; cheap quality неякісне • низька якість; choice quality добірна якість; colour reproduction quality якість відтворення кольорів; commercial quality торговельна якість; common quality загальна властивість; competitive quality конкурентоспроможна якість; consistent quality однорідна якість; contract quality якість за контрактом • якість, застережена контрактом; customer quality якісна характеристика клієнтів; defective quality незадовільна якість; delivery quality якість поставленої продукції; desired quality бажана якість; distinctive quality характерна якість • відмінна якість • помітна якість; economic quality економічно обґрунтована якість; edible quality харчова поживність • їстівність; editorial quality редакційна якість • якість редакційного змісту; environmental quality якість довкілля; equal quality рівноцінна якість; established quality підтверджена якість • стандартна якість; excellent quality відмінна якість; expected quality сподівана якість • очікувана якість; experienced quality засвідчена якість; export quality експортна якість; factual quality фактична якість; fair average quality справедлива середня якість • непогана середня якість; fancy quality вища якість; fancy-grade quality вища якість; fine quality відмінна якість • чудова якість; finest quality відмінна якість • чудова якість; first-class quality першокласна якість • вища якість; first-rate quality першосортна якість • вища якість; functional quality функціональна властивість; good quality добра якість; guaranteed quality гарантована якість; healing quality цілюща властивість; health-giving quality цілюща властивість; hidden quality прихована властивість; high quality висока якість; image quality якість зображення; incoming quality вхідна якість • рівень вхідної якості; inferior quality низька якість; inherent quality якість, властива даному виробу; initial quality первісна якість; intermediate quality проміжна якість; intended quality планова якість; latent quality прихована властивість; limiting quality граничний рівень якості; low quality низька якість; low-grade quality низька якість; luxury quality якість на рівні предметів розкоші; managerial qualityies організаторські здібності • якості керівника; manufacturing quality виробнича якість • якість виробництва • якість виготовлення; marketable quality торговельна якість • ринковий ґатунок • комерційна якість; material quality якість матеріалу; mean quality середня якість; medium quality середня якість; mental qualityies розумові здібності; middling quality середня якість • середній ґатунок; nonstandard quality нестандартна якість; nutritional qualityies поживна цінність; objective quality об'єктивна якісна характеристика; off-grade quality низька якість; optimal quality оптимальна якість; optimum quality оптимальна якість; ordinary quality звичайна якість • середня якість; outgoing quality вихідна якість • рівень вихідної якості; overall quality загальна якість; perfect quality бездоганна якість; performance quality якість роботи; photographic quality якість фотографії • фотографічна якість; poor quality погана якість; premium quality вища якість; prime quality вища якість; printing quality якість друку; process quality якість виготовлення; product quality якість продукції; production quality якість продукції; proper quality належна якість; proved quality підтверджена якість • доведена якість; questionable quality сумнівна якість; readership quality якісна характеристика читацької аудиторії; recognized quality визнана якість; reliable quality надійна якість; reproduction quality якість відтворення; required quality необхідна якість; running quality робоча характеристика; satisfactory quality задовільна якість; second-class quality другорядна якість; service quality якість обслуговування; shipping quality транспортабельність; soil quality якість землі; specified quality встановлена якість • визначена якість; standard quality стандартна якість; stipulated quality узгоджена якість; substandard quality нестандартна якість; suitable quality прийнятна якість; superior quality вища якість • краща якість • вищий ґатунок; technical quality технічна риса; tolerance quality дозволена якість; top quality найвища якість; uneven quality неоднорідна якість; uniform quality однорідна якість; unsatisfactory quality незадовільна якість; zero-defect quality без дефектність

═════════□═════════

equal in quality однакової якості; inferior in quality низької якості • найгіршої якості; of equal quality однакової якості; of good quality доброї якості; of high quality високоякісний; of inferior quality недоброякісний; of low quality низької якості; of poor quality недоброякісний; of sound quality доброякісний; of superior quality найвищої якості; quality arbitration арбітраж з питань якості; quality as per sample якість згідно зі зразком; quality assessment оцінка якості; quality assurance (QA) гарантія якості; quality audit контроль якості • перевірка якості; quality awareness знання методів забезпечення якості • обізнаність із якістю; quality bonus надбавка за підвищену якість; quality certificate сертифікат якості; quality check перевірка якості; quality circle гурток з підвищення якості; quality claim претензія до якості; quality class категорія якості; quality control; quality defect дефект якості; quality degradation погіршення якості; quality deterioration погіршення якості; quality engineering технічне забезпечення якості • опрацювання методів забезпечення якості; quality evaluation (QE) оцінка якості; quality gap розрив у рівні якості; quality goods товар високої якості • високоякісні товари; quality grade рівень якості; quality guarantee гарантія якості; quality image уявлення про якість; quality improvement підвищення якості; quality index показник якості; quality inspection перевірка якості • контроль якості; quality label знак якості; quality label scheme система знаків якості; quality level рівень якості; quality management управління якістю; quality manual інструкція із забезпечення якості; quality mark знак якості; quality objective цільовий рівень якості; quality of cargo якість вантажу; quality of design якість проекту • якість конструкції; quality of earnings якість прибутку; quality of exports якість експорту; quality of an item якість виробу; quality of labour якість праці; quality of life якість життя; quality of a lot якість партії (виробів); quality of manufacture якість виготовлення; quality of material якість матеріалу; quality of operation якість роботи; quality of production якість продукції; quality of service якість обслуговування; quality of work якість роботи; quality plan план забезпечення якості; quality planning планування рівня якості; quality principle принцип забезпечення якості; quality program програма забезпечення якості; quality requirements вимоги до рівня якості; quality sample зразок якості; quality specification деталізація характеристик • специфікація характеристик; quality standard норматив якості • стандарт якості • рівень якості; quality surveillance обстеження якості • перевірка якості; quality system система перевірки якості; quality test контроль якості; quality test program програма контролю якості; to approve quality схвалювати/схвалити якість; to ascertain quality визначати/визначити якість; to assess quality оцінювати/оцінити якість; to be of superior quality бути вищої якості; to be superior in quality бути вищої якості; to be up to quality відповідати вимогам; to certify quality засвідчувати/засвідчити якість; to check quality перевіряти/перевірити якість; to confirm quality підтверджувати/підтвердити якість; to conform to the quality відповідати якості; to control quality контролювати якість; to define quality визначати/визначити якість; to demonstrate quality показувати/ показати якість; to determine quality визначати/визначити якість; to differ in quality вирізнятися/вирізнитися якістю; to evaluate quality оцінювати/оцінити якість; to examine quality перевіряти/перевірити якість; to guarantee quality гарантувати якість; to improve quality поліпшувати/поліпшити якість; to inspect the quality перевіряти/перевірити якість; to lower the quality знижувати/знизити якість; to maintain quality піддержувати/піддержати якість • підтримувати/підтримати якість; to modify the quality змінювати/змінити якість; to monitor quality контролювати якість • здійснювати моніторинг якості; to specify quality зумовлювати/зумовити якість; to test quality перевіряти/перевірити якість; to upgrade the quality підвищувати/підвищити якість

Дьюї, Джон (1859, Барлінгтон - 1952) - амер. філософ, засновник філософії "інструменталізму". Освіту отримав у Вермонтському ун-ті. Викладав у Мічиганському та Колумбійському ун-тах. У Чикаго організував експериментальну початкову школу під опікою Департаменту філософії, в якій прагнув впровадити та перевірити розроблені ним ідеї в галузі філософії освіти. Виступав прихильником гегельянства, пізніше перейшов до його критики, зазнавши значного впливу психологічної теорії Джемса. Піддаючи критиці метафізичні спекулятивні конструкції, головна хиба яких, за Д., - гіпертрофування когнітивних функцій філософії ("панування інтелектуалістського погляду") - він запропонував нову модель філософії, характеризуючи її як "інструменталізм". Її призначення - забезпечити перехід від традиційних "проблем філософів" до вирішення "людських проблем" у річищі прагматизму. Філософія, згідно з Д., не повинна займатися побудовою інтелектуальних схем, натомість вона має культивувати себе як метод. Завдання останнього полягає у з'ясуванні природи людського досвіду, аналізі його складових, з тим, щоб найефективніше адаптувати світ до потреб індивіда, виявити шляхи корисних для нього стосунків з об'єктами довкілля. "Досвід" - центральна категорія філософії Д. - об'єднує всі форми і прояви життєдіяльності суб'єкта - сферу свідомого і несвідомого, фізичного і психічного. Він має два головних виміри: біологічно-генетичний та ціннісний; людина повинна пристосовуватися до середовища, щоб вижити, її ставлення до світу емоційно забарвлене, практично-ціннісне. В контексті ідей праґматизму та інструменталізму Д. інтерпретує проблему істини як родову назву для різних видів ціннісних суджень, застосовуваних у площині досвіду К. ритерієм істини виступає "операційна надійність", придатність для розв'язання проблеми; зрештою істина визначається як корисність. Тим самим проблема істини фактично замінюється проблемою цінності, набуває радикально ситуативного і суб'єктивістськи-екзистенційного сенсу ("філософія успіху") К. онцепція досвіду та істини створює засади для соціальної спрямованості філософії Д. в цілому. У її епіцентрі знаходиться людина, її турботи, потреби, пошуки, адже, згідно з Д.,. всі цінності перебувають не по той бік досвіду, а лише у ньому. Завдання філософії - вказати людям шлях до блага, забезпечити "вірний тип дії". Звідси - велика увага Д. до філософії освіти. У навчанні й вихованні чільне місце має належати не досягненню статичних, наперед заданих цілей, а процесу дослідження, змагання, творчості. Центральна ланка останнього - континуум "засіб - мета", у площині якого досягнуті цілі стають засобами для появи наступних; ідеї - інструменти для практичних цілеспрямованих дій. Свобода, за Д., полягає у здатності робити розумний вибір і діяти згідно з ним та особливостями власної самобутньої індивідуальності. Демократія є тим соціальним ладом, який спирається на свободу і створює можливості для розвитку творчого потенціалу індивіда. Демократично визначені ідеї соціальної педагогіки та прагматичної етики Д. у модернізованому вигляді використовуються і в наші Дні.

[br]

Осн. тв.: "Психологія" (1887); "Нариси з експериментальної логіки" (1916); "Реконструкція філософії" (1920); "Людська природа й поведінка" (1925); "Досвід і природа" (1925); "Вчитель і суспільство" (1937); "Досвід і освіта" (1938) та ін.

1. prep

1) для

2) протягом

3) до; в, у; на

4) задля, заради, за, на, для

5) від, через, з-за, за, з

6) замість, за

7) на

8) на честь

9) (для того) щоб

10) до

11) щодо

2. conj

тому що; бо

* * *

1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія на

2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність

3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь

4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за

5) указує на причину або привід вiд, за, через; по

6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача

7) указує на ціну за; предмет обміну на, за; розмір суми на; винагороду за

8) указує на співвідношення або протиставлення на

9) указує на наявність особливих умов для

10) що стосується, по відношенню до

11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом

12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)

13) у сполученнях

cj вводить частини складних речень або самостійні речення тому що

1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія на

2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність

3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь

4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за

5) указує на причину або привід вiд, за, через; по

6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача

7) указує на ціну за; предмет обміну на, за; розмір суми на; винагороду за

8) указує на співвідношення або протиставлення на

9) указує на наявність особливих умов для

10) що стосується, по відношенню до

11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом

12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)

13) у сполученнях

cj вводить частини складних речень або самостійні речення тому що

I ІСНУВАННЯ (пізньолат. ex(s)istentia, від лат. ex(s)isto - існую) - одне із найважливіших понять європейської філософії, яке мало у різні історичні епохи нетотожний смисл. В історії філософії поняття "І." вживалося звичайно для позначення зовнішнього, речового буття, яке, на відміну від сутності речі, осягається не мисленням, а через досвід С. холастика вбачала в дуалізмі сутності та І. корінну роздвоєність і неповноцінність універсуму, що "знімається" лише на рівні Бога, волі Бога. Радикально розійшлися в інтерпретації І. в XVII - XVIII ст. емпіризм і раціоналізм. Якщо перший (Локк, Г'юм) визнавав реальність одиничних фактів, які виступають єдиним джерелом будь-якого знання (чуттєвий досвід), то представники раціоналізму (Декарт, Спіноза, Фіхте) виходили із тотожності мислення і буття: І. трактується як дещо розумне, раціональне. Ляйбніц і Кант здійснили спробу опосередкувати обидві точки зору. Перший розрізняв істини розуму і істини факту, що має місце лише на рівні людського розуму і "знімається" в розумі божественному. Кант визнавав онтологічне значення речі-у-собі (яка непізнавана), проте акт пізнання, на його думку, відбувається на перехресті категоріальних схем розсудку і того матеріалу, що постачається для їх наповнення чуттєвістю. Поворотом до принципово нового бачення І. є його потрактування К'єркегором. На противагу гегелівському панлогізму, його підхід заснований на розумінні І. як людського буття, що осягається не через конструкції розуму, а безпосередньо. І. - одиничне, особистісне, кінечне, неповторне - розкривається через специфічну екзистенційну діалектику, взаємозв'язок естетичного, етичного і релігійного, де кожен із цих феноменів набуває відповідного змісту не в своїй самосутності, а як момент неповторної індивідуальної долі. Поняття І. належить до визначальних у філософії екзистенціалізму, що обумовлено тими фундаментальними потрясіннями, яких зазнало людство в результаті як першої, так і другої світових воєн, а також всеохопною кризою просвітницької ідеології. Екзистенційне мислення розгортається якраз навколо проблеми буття, потрактованого як буття граничне, а всі інші філософські проблеми виявляються похідними від неї. В екзистенціалізмі І. тісно пов'язане із трансцендуванням, постійним прагненням до осягнення справжніх, незнеособлених рівнів людського буття. Так, Гайдеггер інтерпретував І. "як буття - у світі", яке, виступаючи як трансцендентне по відношенню до знеособленого світу повсякденності (Man), є виходом людини до глибинних підвалин свого існування. Релігійний екзистенціалізм в інтерпретації І. робить наголос на такому способі трансцендування, як звернення до Абсолюту, тобто до Бога. У цьому вбачається можливість залучення окремішної людини до істини буття, до цінностей віри, надії, любові, до осягнення нею себе і Бога на рівні категорії "Я - Ти" (Бубер). Залучення людини до Бога стає для неї самозаглибленням, пізнанням людиною самої себе (Сковорода). Франц. атеїстичний екзистенціалізм (Сартр, Камю) при розгляді І. виходять із того, що справжнє І. передбачає визнання свободи іншого як умови своєї власної свободи. Особливо наголошується на значенні індивідуального вибору. За Сартром, "існування передує сутності", тобто, здійснюючи вибір, людина заперечує "ніщоту" світу і витворює сутність для себе (а також і структуру світу, в якому вона існує). Камю пов'язав справжнє існування із безперервним запереченням та абсолютним нонконформізмом.

[br]

II див. сутність та існування

КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ - сукупність генетично спорідненого розмаїття культурних форм європейського світу IV - XIII ст., засадничим для яких є християнський світогляд. У широкому сенсі до К.с., крім європейської, можна віднести й інші за витоками, генетично розпорошені східні культури, поєднані як тими самими часовими рамками, так і спільністю або подібністю світоглядних архетипів. До архетипів К.с. належать: протиставлення духовного й тілесного, форми та втілення з віднесенням перших до позитивного оцінкового полюсу; домінанта загального над індивідуальним (яка в деяких локальних культурах - у Європі в романський період, у Сасанідському Ірані, у Кушанській Індії тощо - обертається на естетизацію масивності й гігантоманію); морально-етична конструкція простору й часу за принципової відмови від реалістичних зображувальних прийомів і засобів. Істотною відмінністю між європейською та східними К. с. є не лише збереження на європейських культурних обширах успадкованого з часів Античності архетипу значущості індивідного, а й моральної легітимації його у християнстві. Натомість східні культури за всієї відмінності їх між собою спільні в проведенні принципу цілковитого панування загального й позбавленні індивідуальності права на значущість.

СПЕКУЛЯТИВНЕ ( від лат. speculor - спостерігаю, споглядаю) - умоглядне поєднання мислення і споглядання О. б'єкти свідомості людини даються у спогляданні. Оскільки існують об'єкти чуттєві і надчуттєві, то і споглядання має дві відповідні форми. З одного боку, це - чуттєве споглядання, яке доводить до свідомості чуттєвий світ. З другого - сприйняття свідомістю об'єктів абстрактних, загальних, що становлять зміст понять, категорій, ідей, потребує іншої форми споглядання, яка розроблялася в історії думки у вигляді інтелектуального споглядання, інтуїції. Багато філософів Античності, Середньовіччя і Нового часу таким чином намагалися визначити специфіку філософського знання, відрізняти його від буденного чи спеціально наукового знання. Для Канта С. - це пізнання чистим розумом або мисленням без допомоги відчуттів. Вся діалектика Канта, його вчення про паралогізми, антиномії та ідеал чистого розуму є критикою такого знання. Пізнання одним розумом він вважає неможливим, але й не заперечує синтетичної функції розуму, якщо вона обмежується досвідом. Теоретичною підставою погляду Канта була думка, що мислення і споглядання абсолютно несумісні, що не може бути інтелектуального споглядання, а може бути лише чуттєве. Для Канта поняття, категорії мислення - це пусті форми, зміст, який і є предметом споглядання, - поставляють чуття. На відміну од Канта, у Фіхте і Шеллінга інтелектуальне споглядання є основним способом осягнення філософських об'єктів. Гегель по-іншому тлумачив С., ніж Кант: воно - один із видів мислення: на відміну від розсудкового (розмежовує визначеності і протилежності) і негативно-діалектичного (здійснює іманентний перехід визначеностей у свою протилежність), С., або позитивно-розумне, осягає єдність визначень у їх протилежності. На відміну від релятивізму - негативної діалектики, Гегель вважав, що діалектика приводить до певного результату, оскільки поняття мають позитивний зміст, а отже, і заперечення їх - не просте відкидання, а інше позитивне поняття. В цьому докорінна відмінність від Канта: поняття у Гегеля не пусті форми мислення, а змістовні О. тже, мислення повинно бути поєднане з абстрактним спогляданням, щоб суб'єкт сприйняв зміст поняття. Але таке інтелектуальне споглядання Гегель категорично заперечує. С. є атрибутом чистого мислення, тоді як воно - поєднання мислення з загальним спогляданням. Без споглядання об'єкт мислення не може бути даний свідомості суб'єкта і пізнаний. Саме поняття умоглядного С. двоїсте, як видно із структури слова. Іноді Гегель ототожнював чисте споглядання і чисте мислення, але при цьому перше зникало, втрачало специфіку. В післягегелевській філософії існування С. заперечувалося - у Фоєрбаха, Конто, в марксизмі. Підстав для такого заперечення кілька. По-перше, С. доволі часто абсолютизувалося, що згодом надало терміну "С." негативного значення, як і однойменній операції в торговій діяльності Д. ругою підставою була слабка емпірична і методологічна база філософського і спеціально-наукового знання. Внаслідок цього багато понять формувалися з перевагою мислення над чуттєвими даними, поставали згодом як штучні конструкції, далекі від реальної дійсності В. ідкидається С. і тому, що в традиційній філософії воно було способом осягнення таких реальностей, як Бог, світовий розум, платонівські ідеї тощо.

Йонас, Ганс (1903, Мьонхенгладбах - 1993) - нім.-амер. філософ. У 1921 - 1928 рр. навчався в ун-тах Фрайбурга, Берліна, Марбурга. В 1933 р. емігрував до Лондона, потім до Єрусалима. Після Другої світової війни отримує професуру в ун-тах Канади, а од 1955 р. - в Нью-Йоркській школі соціальних досліджень, працює також запрошеним професором амер. та нім. ун-тів. Кризу сучасного суспільства Й. пов'язує з домінантою технічної раціональності, яка в свою чергу є наслідком розгортання новоєвропейського дуалізму буття та належності. В дослідженні "Поняття гносису" Й. вбачає початки дуалізму ще в гностицизмі, коли, з одного боку, етика суб'єктивується і релятивується, з друпансія технічного розуму несе у собі загрозу глобальної катастрофи. В праці "Організм та свобода. Основи філософської біології" Й. прагне подолати цей дуалізм, вбачаючи в органічному житті і його способі буття зачатки телеології суб'єктивності і свободи, а отже - і його самоцінність. Знаним в світі протагоністом етики для сучасної технічної цивілізації Й. стає завдяки пращ "Принцип відповідальності". Критикуючи антропоцентризм в етиці, зокрема його інтерсуб'єктивний варіант, Й. підпорядковує етику онтології, в якій поєднує вимогу збереження буття людини з вимогою збереження буття природи, що постає в концепції належності буття. На противагу формальній етиці, Й. створює матеріальну етику цінностей, яка на основі "евристики страху" та концепту "переваги негативних прогнозів над позитивними" повинна запобігати такій активності людини, яка мала б згубні глобальні наслідки. Принцип відповідальності розбудовується на противагу Блохівському "принципу надії", будь-яким іншим утопічним конструкціям, до яких він відносить і дискурсивну етику.

[br]

Осн. тв.: "Гносис та пізньоантичний дух". Ч. І. "Гносис міфології". Ч. II. "Від міфології до містичної філософії" (1934, 1954); "Феномен життя. Основи філософської біології" (1963); "Принцип відповідальності: У пошуках етики для технологічної цивілізації" (1979); "Техніка, медицина і етика" (1985).

1) літальний апарат, ЛА; повітряне судно, ПС; літак; вертоліт, гелікоптер; проф. борт

2) збірн. авіація

•

- abandoned aircraft